Сьогодні ми згадуємо мільйони українців, які загинули від голоду через геноцидну політику радянської тоталітарної системи. Вона тричі намагалася фізично знищити українців, влаштовуючи голодомори: у 1921-1923, згодом у 1932-1933 та у післявоєнні 1946-1947 роки. Найстрашніший з них український народ пережив у тридцяті роки минулого століття.Ідею повного знищення українців перейняла сучасна росія, яка вчергове намагається влаштувати в Україні геноцид – через масові вбивства, крадіжку мільйонів тонн українського зерна, депортації людей з тимчасово окупованих територій.
Але часи змінилися: сотні тисяч громадян України зі зброєю в руках нищать споконвічного ворога та повертають зло туди, звідки воно прийшло. І у цьому протистоянні пам’ять – також наша зброя. Адже той, хто не пам’ятає минулого, приречений пережити його знов.
Ми пам’ятаємо. Саме тому сьогодні о 16:00 на підвіконні українців спалахне вогник свічки на знак вшанування всіх, хто загинув у часи голодоморів, та на знак нашої єдності.